<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе КиноМЕТА
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Спокута

Reh | 2009-06-01 22:29:39  
Сообщение прочтено 4143 раз

Atonement, режисер Джо Райт, 2007

"Але ж я так хотіла, щоб ти врятував мене..."

Ну що ж, коли вже беремося до ретро-драм про любов - так тому й бути. Продовжуємо знайомитись із розхваленими зразками жанру, що побачили світ останніми роками.

Служник кохав зманіжену панночку, зманіжена панночка, як виявилося, теж кохала його, але їх розлучили - що може бути банальнішого? Однак фільм не раз змусить глядача чухати потилицю: що ж було насправді, а що мало місце лише в бурхливій уяві майбутньої письменниці? У повній мірі відповіді не знає ніхто, крім Іена Мак'Юена, автора відповідного роману, за мотивами якого Джо Райт і зняв для нас кіно.

Приємно вразила влучність постановки питання: чи життя у мистецькому творі є рівноцінним щодо життя реального? Більшість людей схильні відповідати заперечно: звичайно, ні, реальне життя - єдине вартісне, "справдешнє". Елітарна меншість, попихкуючи дорогою цигаркою крізь елеґантний різьблений мундштук, погоджується хіба що зі словом "ні", а далі загадково підморгує: життя земне, брудне і нице, - ніщо в порівнянні з ТАМтешнім, незглибимим у смислах, невичерпним у можливостях. Митець як Деміург. Мистецтво як метасвіт, як квазісвіт, як надсвіт і позасвіт - як вам на серце ляже, так і формулюйте.

До речі, для тих, хто бачив фільм: сцени з cunt я так і не збагнула. Але треба сказати, що вираз обличчя у персонажа Джеймса МакАвоя, коли він друкував послання, був доволі-таки масненький. Я теж схильна була подумати: а чи не маніяк часом?)))

Натомість сцена з польовими маками пробуджує в пам'яті ста-а-арезну воєнну класику радянської доби.

Маки, маки...

Ага, ще ось що. Брайоні - дівчина вельми совіслива. Якби оце я в дитинстві щось таке нафантазувала (а прецеденти були, щоправда, без доленосних наслідків) - навряд чи я б усе доросле життя катувала себе відчуттям провини. Ой навряд...

І бурхливі оплески Сірші Ронан.

Як і Ванессі Редґрейв.

А славетну зелену сукню Кіри Найтлі визнано найкращим (!) ошатним строєм, будь-коли показаним у кіно.



І ще. Мені припала до вподоби Кіра Найтлі. (Може, зі мною щось сталося?))) Раніше її бачила в "Гордості та упередженні" (жахіття!) і в "Герцоґині" (жуйка без смаку). А тут... Я кілька разів прокручувала сцену прощання Сесілії з Робі у сколошканому війною місті. Знаєте, не така вже вбога в неї міміка. Буває гірше. Крім того... Вродливій жінці можна пробачити багато чого, хіба ні?))) А оператор Сімус МакҐарві показав нам Кіру справді вродливою.


Ну і саундтрек... Який ґеній підказав Даріо Маріанеллі отой незабутній бісівський стукіт?))))
Комментарии rss
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены