<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе КиноМЕТА
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Загадкова історія Бенджаміна Баттона

Reh | 2009-06-01 21:10:25  
Сообщение прочтено 8355 раз

The Curious Case of Benjamin Button, режисер Девід Фінчер, 2008

"Я не такий старий, як може видаватися..."

Всяк, хто живе, приречений на смерть. І нічого тут не вдієш. Нарікання на невблаганність часу давно стали трюїзмами. Питання в тому, як до цього всього ставитись: і до часу, і до смерті, і до нашого онтологічного безсилля.

"Загадкова історія Бенджаміна Баттона" - спроба подивитися на час у людині і людину в часі з дещо іншого, несподіваного, фантастичного кута зору. Чи вийшло? Критики зазначають, що  проблематику у фільмі розкрито глибше, ніж в оповіданні Френсіса Скотта Фітцжеральда, яке і є першоосновою сюжету.

Красиво - безперечно. Фільм нагадує калейдоскоп дивовижних картинок, що змінюють одна одну в магічному танці. Так, саме в танці - недарма танцівницею є головна героїня, Дейзі, яку грає витончена Кейт Бланшетт. Світ постає то в кольорі, то в чорно-білому, то в сучасності, то в минулому - нема кінця цій грі. Сцена танцю Дейзі в червоній сукні під музику Александра Деспла (здається, один з найкращих композиторів у Голлівуді на сьогодні!) - заворожлива.

І тим не менш... Зізнаюся: мало існує фільмів (включно з усякими там жахливчиками), після яких я почувалася б настільки розгубленою і пригніченою, як після невинного (начебто) "Бенджаміна Баттона". Ні, це не тягар співчуття, не смуток від усвідомлення несправедливості... Це щось інше. Подумавши, я зрозуміла.

"Сором сліз, що ллються від безсилля" (Леся Українка)

Безсилля - ось про що це кіно.

Ми однаково безпорадні перед часом - і немає значення, з початку ми починаємо жити чи то пак з кінця. І старість - квінтесенція безпорадності. Клініка для старих, нескінченне обігрування геронтологічних мотивів (і, чорт забирай, обігрування вельми грамотне з естетичного погляду!). Упродовж усього фільму помирає немічна старенька, у якій доволі важко впізнати Кейт Бланшетт. А поряд із нею мужньо стримує зітхання - ножа мені під ребро! - Джулія Ормонд. Ні. Її не зістарювали штучно.

(Ліричний відступ. Нема нічого сумнішого, ніж бачити, як старіють жінки, яких знавав молодими і красивими. Першим шоком для мене була Крістін Скотт Томас у "Сестрах Болейн", де вона грає вже не героїню-коханку, як у вікопомному "Англійському пацієнті", а літню матір. А минуло всього-на-всього 12 років... Тепер ось красуня Джулія Ормонд... Та що я кажу? Маю в колекції три фільми з Інґрід Берґман, жінкою найсвітлішої вроди: "Касабланка" 1942 року, "Чи любите Ви Брамса?" 1961-го і, нарешті, "Осіння соната" 1978-го... Усе життя людина прожила на екрані. Коментарі зайві.

Як контраст згадується Ґрета Ґарбо, яка панічно боялася показати комусь свої зморшки і всю решту життя ховалася від будь-яких камер... Котра ж із них права?)

...Утім, для оптиміста, як відомо, склянка наполовину повна. Хтось мені скаже, що це фільм про здійснення мрій (переплисти Суецький канал...)

Хтось заперечить: та ні, це фільм про турботу і сердечне тепло, якого ми не повинні шкодувати для тих, хто його потребує (і тут я не можу не згадати зворушливого образу Квіні, зіграного Тараджі П. Генсон; Квіні нагадала мені Меммі, няньку Скарлетт із "Відлинуло з вітром": "Та хіба ці чужоземці можуть знати, якими лагідними і дбайливими бувають чорні руки, як вони вміють погладити, пригорнути, заспокоїти?..")

Хтось, нарешті, захоплено вигукне: та ні ж бо, це фільм про кохання, що перемагає час! (Чи перемагає?)

Що ж, тут я не можу не навести своєї улюбленої цитати з Оскара Вайльда: "Глядача, а не життя, - ось що, власне, відображує мистецтво".

P.S. А Бред Пітт... ну... Пітт як Пітт. Нічого особливого.

 

Комментарии rss
sports | 01.06.2009 21:12 |

Коли заходиш в такі заклади, у багатьохї просто шок, дійсно там "важкий" дух життя

Reh | 01.06.2009 21:19 |

Розумію.

P.S. Тобі б із Твоїм життєвим досвідом - прозу писати...

sports | 01.06.2009 21:21 |
дякую, да ны, не уявляю себе писулькою
Reh | 01.06.2009 22:43 |
письменник має бути спостерігачем
а Ти не спостерігач - Ти діяч   
Very Happy
sports | 01.06.2009 22:45 |

нажаль, зараз вже давно не діяч, можливо згодом знову ним стану ))

#

Топ сообществ

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены