
Мені завжди було цікаво дивитись фільми про війну, але тільки такі в яких відкидається ідеологічність військ країни, яка це кіно знімала, надмірне роздування фальшивих героїв для патріотичного виховання покоління і таке інше. Це все немає нічого спільного з реальністю (мабуть, бо я ж не був на справжній війні).
Мені подобались фільми, які б показували війну з середини, справжні психологічні переживання, емоції простих вояків, їхні розмови в вільний час, їхній побут.
Суцільнометалева оболонка це фільм другого типу. Такого як мені подобається. Отже фільм про війну, про життя і смерть. Як багато вже було знято і як багато ще буде знято на цю тему. Але фільм приніс дещо нове в жанр, можливо задав моду, я не знаю чи було щось подібне до "..оболонки", але після того персонажів Кубріка калькували не раз (згадаємо прапорщика з 9 роти, якого зіграв Порєчєнков - професійний актор, а Р. Лі Ермі, що виконав роль сержанта Хартмана, не мав досвіду і не був професійним актором. Але хто був більш переконливим питання не постає)...
Фільм часто розділяють на дві частини: перша це підготовка молодих американських хлопчаків в навчальному корпусі Морської піхоти США. Друга - безпосередньо бойові дії у В'єтнамі. Найколоритніший персонаж "Я ВЖЕ по вуха в лайні!" Ти вже по вуха в лайні, якщо ти фізично не розвинений та дещо розумово відсталий товстун, який опинився в рядах морської піхоти. Тому, що за твої невдачі відповідаєш не ти, а ціла твоя рота. І тобі слід боятись не командира, яким би суворим він не був, а в першу чергу своїх "побратимів", які при нагоді поб'ють тебе шматками мила загорнутими в простирадло. І в такій ситуації ти або мужнієш і стаєш беземоційною твариною, готовою вбивати, або ламаєшся і стаєш суіцидальним психом.

...
Читать