<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе КиноФестивали
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Тернопільська Липа 2010 глазами burningspirit. Часть 2

kuklean | 2010-10-05 00:01:16  
Сообщение прочтено 970 раз

burningspirit продолжает и завершает свой рассказ о Кинофестивале "Тернопільська липа".

Часть вторая.

источник

Початок в попередньому записі.

Другий блок розпочався відразу після першого, з перервою на голосування. Ставало все холодніше, але я чекав фільмів і холод не міг стати перешкодою.

"Не страшно", режисер-постановник: Катерина Науменко

Фільм, який мені сподобався найбільше, хоча сюжет тут доволі простий. Мабуть просто зачепило, викликало емоції. А ще тут багато гарної операторської роботи, красивих кадрів мальовничої української природи. Двоє дуже прикольних дітей, які досить переконливо грають, а в одному моменті хлопчик навіть пускає справжню (не схоже на спецефект) сльозу. Моментами фільм заставляє посміхнутись, а моментами доволі сильно заставляє поспівчувати, попереживати за героїв та разом із ними. І розв'язка тут зовсім не така вже і передбачувана, в усякому разі я чекав іншого, точніше навіть не так. Я нічого не чекав, а просто дивився і з захоплення ковтав кожен кадр в очікуванні розв'язки. І вона не розчарувала. Проглядаючи цей фільм, я думками поринув у атмосферу дитинства, спогади і все таке. Гарно. З моєї суб'єктивної позиції глядача цей фільм найкращий на фестивалі. Оцінка 10 з 10.

"Довга прогулянка - назавжди", режисер-постановник: Максим Буйницький

Другий фільм Максима Буйницького на цьому фестивалі. І він мені здався відверто слабшим за "Перешкоду", якщо їх взагалі можна порівнювати. Ну по-перше "Прогулянка..." знята на цифру, а "Перешкода" на плівку. Актори тут імхо частенько не дотягують, місцями їхня гра більше схожа на недоречне кривляння. Та і сам сюжет мені не здався дуже цікавим, а фінальна сцена з біготнею і обіймами в стилі "Софья-Альошка" взагалі викликає саркастичну посмішку і бажання вийти з кінозалу. Помоєму це екранізація оповідання автора, чиє ім'я я забув (або не встиг прочитати в титрах), так от може цей автор написав все більш глибоко і цікаво? В усякому разі режисеру, імхо, не дуже вдалось передати всю цю глибину. Оцінка 6 з 10.

"Криза - не вирок!", режисер-постановник: Володимир Гуцол

Я мало що зрозумів, я тупе бидло мабуть, але ця нарізка кадрів з дивними звуками не зачепила жодної струни моєї душі і не кинула найменшого промінчика в жоден темний закуточок її ж. Можливо це такий своєрідний вид відеоарту, але я в цьому мало розуміюсь тому мабуть залишу просто без оцінки.

"Знайдіть нашого хлопчика", режисери-постановники: Артем Рижиков, Федір Александрович

Мені це чимось нагадало старий український дитячий фільм з 90х років "Капітан Крокус". Якийсь там теж схожий на це психадел. Спочатку я нічого не розумів, але потім все почало ставати по місцях. В результаті я всеодно мало що зрозумів, але мені сподобалось. Зловіщо-радісний хлопчик вкінці це було сильно. А ще в цьому фільмі шикарно оформлені титри наприкінці фільму, вони написані дитячим почерком з дитячими фотками акторів, режисерів, знімальної групи і все це в стилі: Тьома Рижиков, Федюня Александрович ітд. Креативно. Оцінка 8 з 10.

Третій Блок, як ви вже мабуть здогадались, розпочався після другого. Я притупцював ногами, щоб вони не примерзли до підлоги і посилено хухав на руки, але як істинний кіноман вирішив досидіти всю конкурсну програму.

"Розтин", режисер-постановник: Віталій Дерех

Не знаю чи можна це називати словом кіно. Це прикольно так зроблений відеоролик з ефектом стопмоушн чи як воно називається, заканає для відеокліпу якогось гурту (щоправда не вистачить хронометражу мабуть), або для лулзів на ютубі, але щоб кіно... Залишаю без оцінки.

"Дощ у бамбуковому гаї", режисер-постановник: Андрій Базюта

Екранізація оповідання японського письменника (якщо не зраджує пам"ять - Міямото Цутомі). Прекрасно зроблено, треба сказати, один з тих, що найбільше сподобався. Внутрішній конфлікт людини, яку переповнють відчуття любові, ненависті, справедливості і все це намагається впорядкувати здоровий глузд, все це дуже влучно передано. Позакадровий голос просто чудовий, професійний і тут крім захоплених вигуків немає чого сказати. Картинка теж досить гарна, хоча актор і на мою думку замолодий. Оцінка 9 з 10.

"Шафа", режисер-постановник: Єлизавета Клюзко

Ще одна екранізація новели, цього разу це Мопассан, ще один фільм, який мені дуже сподобався (хоча тут більшість таких). Тут в першу чергу дуже професійно попрацював оператор. Чудові кадри. Взагалі я переглядав на ютубі і ще один фільм цієї молодої режисерки і відзначив собі, що вони відрізняються високим професіоналізмом. Будь-який інший фільм з даної програми (хіба що окрім можливо двох...) відзначається "студентським", любительським дещо почерком - в чомусь недограють актори, десь схалтурив оператор. А в цих фільмах все натурально, якісно і красиво. А ще Єлизавета Клюзко дуже мила і симпатична дівчина, до того ж ще талановита і цікава особистість, яка разом з Дмитром Сухолитким-Собчуком (його фільм - наступний) приїхали на Тернопільську Липу і трошки поспілкувались із публікою. Оцінка 9 з 10.

"Човен Харитона", режисер-постановник: Дмитро Сухолиткий-Собчук

Новела про повагу, гордість, переступання через цю гордість, жертвування, прийняття рішень в ситуаціях життя і смерті, силу договору, можна сказати про людську натуру. Харитон - яскравий образ гуцула-дивака, який цінує речі важливіші ніж гроші, чи понти. Харитон, як і його древньогрецький колега Харон - переправляє лише в один бік. Крім чудового сюжету тут варто відзначити і доволі переконливу гру акторів (окрім сцени з бійкою, на те як кучерявий хлопака намагається вдарити просто смішно дивитись...) і чудову картинку, як потім розповідав автор - це річка Прут, осінній період, красивий туман... Щодо самого режисера то він справив хороше враження. По-перше просто приємно, що він згодився приїхати в Тернопіль, по-друге справив враження розумного, талановитого митця, при тому самоіронічного і скромного, а це завжди викликає симпатію. Оцінка 10 з 10.

Тай таке... Далі була програма гостей - фестивалю Кінофронт, але я їх бачив в інеті, до того ж я вже остаточно замерз, а крім того в мене була запланована зустріч, тому по завершенню конкурсної програми я пішов. Підсумовуючи скажу, що чекав гіршого і зараз дуже вражений тим, що в нас в Україні робиться звичайними студентами. Це заставляє мене з ще більшою упевненістю сказати, що кінематографу в Україні таки бути. Допоки є люди, які вчать, вчаться, знімають, знімаються, монтують, організовують ну і звичайно проглядають. Тому раджу ходити всім на Відкриту ніч, на Молодість, на Тернопільську Липу і на інші місцеві кінофестивалі. Ну і просто любити кіно.

 

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены